11 столиць іспанських провінцій встановили рекорди цін на житло цього року

Мадрид, Валенсія, Малага, Аліканте, Пальма-де-Майорка, Санта-Крус-де-Тенеріфе, Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія, Сан-Себастьян, Ла-Корунья, Понтеведра та Теруель досягли рекордних цін на житло.

Ринок нерухомості перебуває у стані бурхливого зростання: у липні ціни зросли на 14,9% порівняно з тим самим місяцем минулого року, згідно з останніми даними порталу Fotocasa. Зростання пояснюється збільшенням попиту, спричиненого демографічним підйомом і зниженням відсоткових ставок, а також браком нового житла. Усе це призвело до того, що у п’яти автономних спільнотах та одинадцяти столицях провінцій були зафіксовані максимальні ціни продажу житла цього року.

Балеарські острови очолюють зростання цін на вторинне житло з моменту вибуху «бульбашки» 2007 року: підвищення склало 84% за останні 18 років, до рекордних 5 069 €/м² у липні. Далі йдуть:

• Мадрид – 4 858 € (+47%)
• Канарські острови – 3 157 € (+22%)
• Андалусія – 2 610 € (+4%)
• Валенсійська спільнота – 2 436 € (+0,2%)

Однак, на відміну від ринку оренди, де майже вся Іспанія перебуває на рекордних рівнях, ринок купівлі-продажу залишається більш неоднорідним. У деяких регіонах ціни значно нижчі за рекорди 2007 року. Наприклад:

• Кастилія-Ла-Манча – на 43% нижче піку «бульбашки»
• Арагон та Ла-Ріоха – на 42% нижче
• Наварра – на 38% нижче

У цілому по Іспанії ціни на вторинне житло залишаються на 8% нижчими від рівня 2007 року. За словами Марії Матос, директорки відділу досліджень Fotocasa, «багато громадян ніколи ще не стикалися з такими високими цінами, як зараз». Особливо це стосується популярних провінцій, великих міст і туристичних зон, де попит найвищий.

Ціни по столицях провінцій

У цьому році 11 столиць досягли історичного максимуму цін:

• Сан-Себастьян – 6 874 €/м²
• Мадрид – 6 063 €/м²
• Пальма-де-Майорка – 4 892 €/м²
• Малага – 4 145 €/м²
• Валенсія – 3 365 €/м²
• Ла-Корунья – 3 266 €/м²
• Санта-Крус-де-Тенеріфе – 2 959 €/м²
• Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія – 2 932 €/м²
• Аліканте – 2 831 €/м²
• Понтеведра – 2 504 €/м²
• Теруель – 1 964 €/м²

Водночас багато столиць залишаються нижчими за рівні 2007 року, що особливо помітно на тлі падіння купівельної спроможності євро на 31,4% за останні 18 років. Приклад: Уеска, Таррагона, Хаен, Сарагоса, Сьюдад-Реаль, Логроньо, Льєйда, Самора, Альмерія та Кордова, де ціни на 41,2% нижчі за пікові, а в реальному вираженні (з урахуванням інфляції) падіння сягає 60%.

Серед інших великих міст, що залишаються нижче докризових значень:

• Гранада – 2 861 €/м² (-3,6%)
• Барселона – 5 151 €/м² (-4,2%)
• Севілья – (-9,7%)
• Сантандер – (-12%)
• Кадіс – (-12,3%)
• Більбао – (-13,2%)
• Памплона – (-16,1%)
• Вальядолід – (-16,5%)
• Ов’єдо – (-16,7%)
• Мурсія – (-27,5%)
• Сарагоса – (-37,6%)

Картина ринку

Таким чином, іспанський ринок нерухомості розвивається у два темпи: одні столиці впевнено встановлюють рекорди, інші – суттєво відстають. Ключовими факторами виступають різна демографічна динаміка, рівень туризму, зайнятості та наявність житла.

Наприклад, у Барселоні спостерігається дефіцит новобудов і стрімке зростання їхньої вартості, але цей фактор не чинить такого ж тиску на ринок вторинного житла.