Податкова резиденція в Іспанії: як зрозуміти, чи є ви податковим резидентом, і які податки вам потрібно сплачувати

Живете в Іспанії або часто проводите тут тривалий час? Якщо ви здійснюєте економічну діяльність на території країни, у вас може виникнути питання: чи зобов’язані ви сплачувати податки в цій країні як податковий резидент і які саме? Статус податкового резидента безпосередньо впливає на те, які податки ви сплачуєте та в якому обсязі.

Розберемося, що таке податкова резиденція в Іспанії: у цій статті простою та зрозумілою мовою пояснюється, як Податкова служба Іспанії (Agencia Tributaria) визначає, чи є ви податковим резидентом, і які наслідки це має з точки зору оподаткування. Знання цих правил допоможе вам уникнути штрафів і привести своє податкове становище в порядок.

Що таке податкова резиденція в Іспанії?

Податкова резиденція в Іспанії – це не те саме, що дозвіл на проживання чи посвідка на перебування. Це окремий юридичний статус, який Податкова служба присвоює іноземцям, якщо вони проживають в Іспанії значний час протягом року та/або мають тут економічні інтереси. Цей статус зобов’язує сплачувати податки на певних умовах.

Іноді бути податковим резидентом в Іспанії навіть вигідніше, ніж не бути – у багатьох випадках податкові ставки для резидентів нижчі. Тому для деяких іноземців оформлення податкової резиденції може бути оптимальним варіантом.

Коли ви вважаєтесь податковим резидентом в Іспанії?

Відповідно до статті 9 закону 35/2006, фізична особа визнається податковим резидентом Іспанії, якщо виконується хоча б одна з таких умов:

1. Ви перебуваєте в Іспанії більше 183 днів протягом календарного року.
2. Ваші основні джерела доходу або центр економічної активності знаходяться в Іспанії.
3. Ваш чоловік/дружина та/або неповнолітні діти постійно проживають в Іспанії.

Більше 183 днів в Іспанії

Це основний і найпоширеніший критерій. Якщо сумарно за календарний рік ви провели в Іспанії більше 183 днів (не обов’язково поспіль), ви автоматично стаєте податковим резидентом. При цьому короткострокові виїзди за кордон (наприклад, відпустка) не виключаються з загальної кількості днів.

Як рахувати 183 дні?

Згідно з останніми роз’ясненнями іспанського Економічного трибуналу (TEAC), днем перебування в Іспанії вважається будь-який день, коли ви фізично перебували в країні, навіть якщо це було лише кілька годин. Не обов’язково ночувати в Іспанії, щоб цей день зарахувався.

Приклад:

Девід, громадянин США, перебуває в Іспанії:

• з 1 квітня по 31 серпня – 153 дні
• з 1 по 31 жовтня – 31 день Всього: 184 дні → вважається податковим резидентом.

Рекомендація: ведіть календар із точними датами перебування, особливо якщо ви перебуваєте на межі 183 днів.

Економічні інтереси в Іспанії

Навіть якщо ви фізично проводите в Іспанії менше 183 днів, вас можуть визнати резидентом, якщо ваша основна економічна діяльність пов’язана з країною.

Приклад: працівник іспанської компанії, який часто їздить у відрядження за кордон, але працює на роботодавця з офісом в Іспанії, буде визнаний податковим резидентом, оскільки його центр інтересів – в Іспанії.

Сім’я в Іспанії

Якщо ваш чоловік/дружина та/або неповнолітні діти постійно проживають в Іспанії, вас також можуть визнати податковим резидентом, навіть якщо ви особисто перебуваєте в іншій країні.

Приклад: сім’я з Угорщини – мати і дитина переїжджають до Іспанії, а батько залишається працювати на батьківщині, періодично відвідуючи сім’ю. У цьому випадку батька можуть визнати податковим резидентом Іспанії, оскільки його сім’я постійно проживає тут.

Як уникнути статусу податкового резидента в Іспанії

Існує законна можливість не бути визнаним податковим резидентом Іспанії, навіть якщо ви живете тут більше 183 днів: отримати сертифікат податкового резидента зі своєї країни.

Такий документ підтверджує, що ви сплачуєте податки в іншій країні відповідно до угоди про уникнення подвійного оподаткування між Іспанією та вашою країною. Сертифікат дійсний лише один рік і потребує щорічного оновлення.

Які податки сплачують нерезиденти

Якщо ви не є податковим резидентом, ви сплачуєте податки лише з доходів і майна, що знаходяться в Іспанії. Основні податки:

Податок на доходи нерезидентів (IRNR)

Обов’язковий для всіх нерезидентів, які отримують дохід в Іспанії (найчастіше від нерухомості).

• Якщо нерухомість здається в оренду:
  • 19% податку – для громадян країн ЄС
  • 24% – для інших
• Якщо нерухомість не здається, а використовується лише вами:
  • сплачується раз на рік через розрахунок умовного доходу.

У всіх випадках використовується форма 210, яку потрібно подавати щоквартально (квітень, липень, жовтень, січень).

Податок на майно (Impuesto sobre el Patrimonio)

Якщо вартість нерухомості в Іспанії перевищує 700 000€, потрібно сплачувати податок на суму, що перевищує цей ліміт. Ставка – від 0,2% до 2,5%.

Якщо на нерухомість оформлена іпотека, заборгованість за нею віднімається від загальної вартості. Звітність подається раз на рік – форма 714.

Які податки сплачують резиденти Іспанії

Якщо вас визнано податковим резидентом, ви підлягаєте оподаткуванню за всіма доходами та майном – не лише в Іспанії, а й у всьому світі.

Податок на доходи фізичних осіб (IRPF)

Прогресивна шкала від 17% до 47%, залежно від рівня доходів.

Виключення: «Закон Бекхема» (Beckham Law)

Якщо ви не жили в Іспанії останні 10 років, ви можете подати заяву на спеціальний режим оподаткування і сплачувати фіксовані 24% з доходів, отриманих в Іспанії (без урахування закордонних доходів), протягом до 6 років.

Податок на майно

Для податкових резидентів діє знижений ліміт – від 500 000€. Усе, що перевищує цей поріг, підлягає оподаткуванню.

Висновок

• Якщо ви – податковий резидент, ви зобов’язані сплачувати податки з доходів по всьому світу.
• Якщо ви – нерезидент, ви сплачуєте податки лише з доходів і майна, що знаходяться в Іспанії.

В обох випадках важливо правильно визначити свій статус і подавати звітність вчасно, щоб уникнути штрафів. Якщо у вас є сумніви, краще проконсультуватися з податковим консультантом.